не дай проблемі "з’їсти" тебе

[Крижана Ледi]

чи бувало у тебе таке, що якась проблема, наприклад по роботі, приходить разом з тобою до дому, йде з тобою в душ, вечеряє і лягає спати? а потім ще й сниться, ти прокидаєшся а вона поруч... и вже сама собі говориш: "забудь! дай голові відпочити!". і без того є чим перейматись, а голова постійно занята цією проблемою. мозок переварює інформацію більше 100 разів, а результат якась каша в голові. ти топчешся на місці, проблема не вирішується. вона повністю захоплює твою свідомість і заважає жити. і як тут бути? лампочка у нас в голові не засвічується, тому що мозок стомився.
є дуже хороша історія...
"йшли два монахи. молодий та старий. згідно їхньої віри, їм не можна було торкатись жінок. і ось,коли вони прийшли до широкої ріки, побачили на свому березі жінку, яка не може перейти ріку. вони прекрасно розуміли, що залишати її тут неможна. вона одна і наближається ніч. і старий монах взяв її на руки та переніс на інший берег. монахи продовжили свою подорож. через три дня молодий супутник не витримав із відчаєм спитав:
- скажи мені, як же ти міг зрадити свою віру? я ж тобі так вірив! ти мій вчитель! я у всьому покладався на тебе? а ти посмів торкнутись тої жінки.
на що старий монах відповів:
- я залишив ту жінку три дні тому на берегу. а ти несещ її у свому серці до сих пір."
ваша робота закінчилась в 6 а вже 10 і ти досі вирішуєш службові питання. а як же твоя сім’я? вони хочуть побути з тобою, а замість цього дивляться на твою серйозну фізіономію, з киплячими мозгами.
для того щоб інформація, яка вариться у тебе в голові, вже не першу годину, змогла переформуватись у потрібне рішення треба відпочити. може воно і зранку не вирішиться, але по дорозі на роботу, в кафе ви можете зустріти людину яка вас наштовхне на відповідь.
візьми собі за правило, перед тим як переступити поріг свого дому "залиш ту жінку на березі".
можна відпочити і відволіктись фізичними вправами. добре попоїсти чогось смачненького... полистайте фотографії (якщо вони не мають відношення до даної проблеми)... посміхніться собі в зеркало... потрібно підняти собі настрій, нехай навіть штучно! організм потім підключиться. можна навіть з’їсти шматочок шоколаду. він підкріпить твій мозок та збільшить гормону радості в крові.
особисто мені допомагає розмова з коханим (на довільні теми... не потрібно перекидати свій клопіт на них). перегляд гарних фільмів, зновуж таки в обіймах коханого :)

[Галя]

історія просто супер і дуже повчальна. а я поки немаю сім"ї стараюсь помаксимуму себе загрузити( плавання, танці, курси англ. мови...) і я зовсім немаю часу рішати одну проблему цілий час, а легко і з радістю переключаюсь на інші теми, стараюсь в дома не сидіти бо це ще більше мене грузить. взагальному не треба себе грузити, а прожити день по максимуму і з радістю проводити кожен день.

[ПаськО]

справді бувають проблеми, які ми приносимо до хати... приходимо похмурі, нічого не хочемо, на питання: "що сталося, кохана??" відповідаємо різким :"нічого!!!"...я перепробувала всі методи, від читання книжок, забавок на комп"ютері, в"язання,сексу і т.д. нічого не допомагає....
проблема, як хробачок точить... я для себе знайшла рецепт: якщо є проблема - її треба вирішувати, тобто я розказую усе своємо чоловіку і питаю його поради, якщо мені мало його поради дзвоню до мами.... тоді збираю всі поради вибираю найкращу, заспокоююсь цілую чоловіка і щаслива з легким серцем йду спати

[L.D.]

Крижана Леді, а ти оказується не така уж і крижана. А історія прікольна.

[Крижана Ледi]

я дуже крижана, а іноді навіть божевільна

[Soul]

Кожного дня виходячи з дому я залишаю всі домашні проблеми за дверима... І йду в універ...а виходячи з універу залишаю всі невирішені питання за дверима універу...на все свій час...а у вільний час просто відпочиваю з коханим, з друзями... після чого як правило "на свіжу голову" приходять всі відповіді...